А береза ще не облетіла, Хоч дерева скинули вже листя. В світлі ліхтаря холодно-білім Мерехтять листочки золотисті. І дзвенять так, як удень дзвеніли, Поночі їх дзвін ще краще чути, Бо їх вітер рве осатаніло, В листопаді він вже дуже лютий. Як же так? Вже всі дерева голі, А березу сил нема здолати? Чинить вона спротив власній долі І не хоче листя віддавати. Та таке не раз уже бувало, Навіть у зимові заметілі: Лист береза свій не віддавала, Хоч від вітру гнулась і тремтіла. Лиш коли весна вже "ввійде в тіло", Лист береза скине, як сорочку, Даючи життя іще несмілим Та новим, зеленим вже, листочкам...
|