укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.11.30
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Хельга

Присвячується Олі





У преріях українських провінцій,
Де навіть сортири фарбують у синьо-жовтий,
і все це давно не коле вже,
Я панічно боюся померти на довбаній чорній розвилці
Під час чергових гастролей до студентів агрономічного
коледжу.

Усі вони слухають Баха, «Океан Ельзи» і Стаса Михайлова.
«Путній – хуйло» як девіз епохи звучить частіше за «Отче
наш».
А коли виїжджає до міста хлопець, його сонечко вслід
махає,
Затискаючи феньки, витираючи сльози, підправляючи
макіяж.

За це фарбування «блядське» на неї свариться баба
Стефа.
Стефин племінник, не виходячи далі ларька із пивом,
пише поезії про АТО,
Закликаючи добровольців «померти за Батьківщину».
Над лісостепом
Мовчки летять волонтерські душі. Небо відає, хто є хто.

А ще у цій трясовині
Живе православна дівчинка.
Її перший брат підірвався на міні,
Рятуючи брата другого.
Вона говорить російською. Вона нікуди не дінеться.
І ніхто її тут не почує, під цими парашами та хоругвами.

Її очі схожі на очі княгині Хельги –
Такі ж скандинавські, такі ж арійські,
такі ж − безжально міфологічні.
Вони тримають планету, як гарячу пательню:
Тримають прямо перед собою
Тримають за самі кінчики.

Гучніше за всіх кричить про війну той, хто на ній не був.
Остання virgo у класі травить байки про секс.
Я надто довго живу. Я бачив обличчя будд,
Обличчя шахідок, жінок з розбомбленими дітьми,
юнаків з крішнаїтських сект.

Тому говори, говори зі мною, кохання моє південне,
Переконуй мене не боятися смерті і шанувати час.
Живи у мені безпорадно і чесно,
Як кров у ріках,
Як Буг у венах,

Як ота православна дівчинка,
Що живе у кожному з нас.

Бар-Київ, 10-11 листопада 2014 р.

2014
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні