Так тримати за руку-
Я не знаю, що є за це сильніш.
Така сила здатна штовхати великий потяг.
Така сила може долати найдовшу ніч
І від холоду рятувати, неначе одяг.

В цих долонях є стигла міць.
Як у яблук серпневих з дерев високих,
Як у золоті теплім струнких пшениць,
Що із сонцем братались в одних витоках.

Сонця вранішнє світло сягає твоїх кімнат.
Якщо ні, то це значить, його ще плекають вгорі,
Надають йому там останніх важливих порад
І ретельно готують до зустрічі із тобою.

Всі тривоги дорослих твоїх доріг,
На них стелиться спокій смаків вишневих…
Там , де спокій полишив, ще є наш сміх,
Він є листям зеленим на морозних деревах.