Коли узнаю я, що каменюка
Зірвалася якимось чином хитрим
З будівлі та з приємним смачним грюком
Пряменько впала на твою макитру,
І рясно бризнув мозок твій, падлюка,
І виявилось в ньому тільки сало,
Відчую я: та сама каменюка
З душі моєї стомленої впала!