Все щиріше сьогодні сміється весна,
Все палкіше обійми весняні.
Не дівчисько уже — наречена вона
З споконвічним бажанням кохання.

День за днем додають їй краси і снаги,
І ніде не сховатись від неї.
Розмиває вона почуттів береги,
І в душі розквітають лілеї.

Забуваєш про те, скільки вже тобі літ,
Й те, що встиг за свій вік вже пізнати.
Знов і знов ти з весною приходиш у світ,
Щоб надіятись, вірить, кохати.