Опубліковано: 2007.03.10
Аліна Остафійчук***Вагонных бредней маленькая жизнь. В глазах рябит от встречных полустанков. Но вот – упор. И степи разлились, И как на крыльях – параллельно стаям Случайных птиц лечу. И нет границ. Вагонных бредней мелочи уходят. И хочется впивать до дна глазниц Степную ширь. И хочется – свободы. Вовсю мою непознанную мощь, Во все добро, что в снах моих теснится. В вагонных всплесках жизнь мелка, как грош, И только главным полнятся страницы. Здесь боль прощаний и неслышный смех Грядущих встреч мне душу очищает. Святая степь раскинута на всех, И все здесь могут параллельно стаям Лететь – душой. Оставив зло в пути, Оставив старых ссор ненужный груз перрону. Вагонных встреч невысказанный миг - И станет вдруг родным случайный этот город |
2007 © Аліна Остафійчук |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.