Опубліковано: 2015.06.19
Поетичний розділ: Переклади

Анатолій Криловець

Мій вірш (переклад із О. Боричева)

Алексей Борычев


Мій вірш не знає слова «мама».
В нім слова «тато» – теж нема.
В нім дим кадильниць, даль туманна
І неповторна світлотьма.

У ньому помира сумління.
Й країни тінь, що впала в прах,
Зове туди, де вічне тління,
В світи, де забуття і крах.

Там час у травах спочиває,
Заплівшись в дух моїх вітчизн,
Й до божевілля наповняє
Яв ароматом злих трутизн.

В хащі тій, нема котрої,
На пні старім минулий час
Сидить в замшілім однострої –
Про мене дума повсякчас.

Та я його уже не бачу.
Нема його в моїх рядках…
А дощ штрихами в землю плаче,
Й розгасло в косих все штрихах.

13 червня 2015 р.

2015

Алексей Борычев

В моих стихах

В моих стихах - нет слова "мама".
И слова "папа" - тоже нет.
В них дым кадил и свет тумана,
Неповторимый тусклый свет.

В них погибающая совесть
И тень погубленной страны
В иной предел уводят,
                    то есть
В миры забвенья, тишины.

Где время тихо отдыхает
В переплетенье спелых трав
И наполняет явь духами
С ума сводящих, злых отрав.

И в чаще той, которой нету
На одиноком старом пне
Сидит,
          в лесные мхи одето,
Былое
С думой обо мне.

Но я его уже не вижу.
И нет его в моих стихах.

Штрихует дождь земную жижу,
И меркнет всё в косых штрихах.

© Анатолій Криловець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/42136/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG