Опубліковано: 2007.03.12
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Валерiя Богуславська

***

               * * *
             
Опівночі місяць, опівночі
Виборсується, хмариво пінячи,
І тулиться, шибку виймаючи,
Із сну мою душу виманюючи.

Опівночі зорі, опівночі
З побачень додому запізнюються,
Летять, затинаються, котяться
В Полонне з небесної Хортиці.

У власні сузір’я вертаються,
Промінням провинним вітаються.
А Діва каблучку загублену
Шукає в подвір’ях-заглибинах.

Збираю в підставлене дзеркало
Я зірку летючу за зіркою,
І зблискує зронене пір’ячко
Опівночі, серце, опівночі.  


2007
© Валерiя Богуславська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4228/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG