Липневе сонце вдень ще сліпить очі,
А ночі його теплі й соковиті.
Хоча пшениця вже у обмолоті,
Деінде ще цвітуть волошки в житі.
Ще вранці шелестять зелені крони,
Хоч листя золотиться вже по краю,
Та у природи є свої закони,
І липня вік до краю добігає.
Й мені чомусь від цього сумовито,
Бо час іде дорогою своєю...
І серпень, завершальний місяць літа,
Вже нас чекає зі Святим Іллєю.