Опубліковано: 2015.10.20
Поетичний розділ: Містика, видіння

Юрій Зозуля

Малюночок увесь риторичний... Не вiдповiдайте!


                                                                 ...хто розчув, звідкіль бринить?
                                                                 ...бо душІ туди: й спішить?
                                                                 ...хтось дізнався, ТУТ як жить?                                              
                                                                    МИТЬ не вічну, що щемить...
 
...так, до кінця, — непевна мить?
...не вчуть й чуток: життя, волає?
...щось хтіло тіло: й вже скемить?
   одна, зо дна, душа співає...

...в на камінь втоптані, віки?
...в шлях, з бездоріжжя; навпаки?
...в чуже: крадуть, й своїм зовуть?
   й отарна суть, й торбИ ж несуть...

...це, зверху, світло; ним й луна?       (дословно,  "им и звучит")
...а низом ницість: як труна?
...очей, і тих, не підведуть?
   мабуть, тому донизу йдуть...

2015
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/42948/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG