Опубліковано: 2015.10.26
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Брагіна

***

всё равно никому, кроме тебя, не нужна эта повесть о Сонечке,
поэтому забирай ее из библиотеки и храни под подушкой,
читай под одеялом с фонариком, щипли белые ручки белые ночи
оголодавшим комариком, как пульсирует кровь под загорелой кожей,
я не могу стать, как она, но хочу быть похожей -
такой же открытый сарафан и вместо бантов стрижка,
а вдруг кто-то с ревизией спросит, куда подевалась книжка.
зачитали в подъезде, пока были теплые дни,
пока не понимали, что на лестничной не одни,
пока продолжалось деление клеток и кровь разгоняла стужу.
в коллектор бросала монетку последнюю, чтобы мужу
не объяснять, что уехал трамвай, из которого лился свет,
пропавшей страницы оборвыш, билета нет.

2015
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/42983/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG