Ти негарною жінкою снився мені,
Ти розмазував бруд по обличчю
І ридав: "Ну то йди, йди до них!",
І не знав, як тобі це не личить,

Бо я тиждень, чи більше від сна повстаю,
І він сохне, як злива,
На волоссі. Кохала я душу твою,
І не знала - вона некрасива.

Що ти хочеш від мене, чи може колись
Захотів і не вимкнув запала?
Вже вранішній пегас переходит на рись,
Вже Аврори не стало,

І у вікнах засяли рожеві вогні
На фасаді будинка,
І ридає: "То йди, йди до них!"
П"яним голосом жінка.