Опубліковано: 2015.12.01
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Тетяна Бєлінська

***

Я небо скреб. Я выл, что нет
Когтей, что вдруг вспороли б космос.
Сосуд трещал. Из века в век
Он истончался от вопросов.

Дорога немощных длинна.
Я выл, что шаг – не к горизонту.
Я верил – смерть для всех одна,
И нет различных нас на фронте.

И мы ползли в комках земли,
Без сна – нет слов для колыбельной.
Но все ж я спел – мой рот в пыли
Гремел, как черный рот вселенной.

Я солнце спас и сгоряча
Влюбился в мир, вдохнув за краем.
Восток и север – два плеча.
И мы дойдем, любовь, родная.

2013
© Тетяна Бєлінська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/43183/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG