укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2016.02.17
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

Обращение Пашиного языка к Самсону Георгию, поэту

Самсон Г, о! – что ж ты бросил меня,
да с меня порой сползает фигня,
а порою – и фигня-ахинея,
почему же от себя отлучил?
Я Самсона видеть Пашу учил!
А теперь я без тебя онемею.

Погляди,  дивноязыкий, окрест -
водрузил  кто на Кричевском свой крест, -
иль меня от Паши не отличили –
тех уж нет на мне ль,  далече ль. Вот так.
Умер их духовной сущности знак.
Их и звуки и слова все почили.

Паша – да, порой бывает не крут,
он меня так часто просто верть-круть –
как юлою управляет, но я ведь,
так живу, Самсон Георгий. Сейчас
я счищаю с Паши прений намаз,
прочь сбиваю филологии наледь.

Вот однажды он грамматику взял,
и улыбки заискрился оскал,
мордой ейною мне в харю стал тыкать.
Но не выпил я молчания сок,
не забрался в жизни рваный носок,
и по-прежнему вяжу своё лыко.

Утром я зову  процедур
стайку – спайку Пашиных кур -
извлекаю с мелковатой гортани
песни, да, - его глубинной души
и учу их так: «Дыши – не дыши».
Глядь, а может, до меня и достанут.

Блинский люлик, о Георгий Самсон
(это я так выражаю резон,
ты не люлик - это вводное слово),
я же певал с тобою, Юр, в унисон!
Хочешь ты сказать - это сон
был и сплыл и мы не спесемся снова?

Мне порою одиноко во рту -
зубы пищу всё жуют, на ветру
жизни – Паша обо мне забывает,
но, Самсон, о! – заострились края
бытия и ими воздух кроя,
тебя вспомнить о себе призываю!

2016
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні