укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.03.20
Роздрукувати твір

Михайло Деркач

Котлован

Задумка хороша была: построить
в провинции многоэтажный дом.
Решение до мудрости простое, -
чтоб жили ветераны в доме том.

Хоть ветеранов стало совсем мало,
и город задыхался без жилья…
Идея долго путь свой пробивала
среди невежд, чиновников, жулья.

Замолвлено откуда надо слово.
У проектантов пухла голова.
И смета, и расчеты – все готово,
и раньше срока вырыт котлован.

Все как по маслу шло. Точней – по плану
(тот проиграл, кто бился об заклад).
В любом из планов есть свои изъяны,
но этот «зарубил» простой прораб.

Он так рычал, как без солярки трактор,
и клялся, что не станет строить дом…
Прораба сняли. «Пакостный характер», –
так объяснил угодливый профком.

Чтоб убедиться, кто кого обидел,
известно всем: один неправ из двух –
приехал я на стройку и увидел
картину, что перехватила дух.

У котлована – любопытства ради –
казалось, городок сошелся весь.
Молва всегда чуть-чуть, но ближе к правде,
а тут такая тягостная весть:

нашли в земле останки человечьи,
да много так, что их не сосчитать.
В руках у женщин я заметил свечи,
и боль в глазах, какую не унять…

Покоились тела под ковылями
с неведомо каких далеких пор…
Кто говорит: фашисты расстреляли,
кто утверждает: был повальный мор…

Америки, я знаю, не открою,
но все-таки душа огнем горит:
да здесь не дом – здесь лучше храм построить,
ведь существует Спас, что на крови!

Картина эта в памяти не стерлась.
Когда от котлована отходил,
я испытал вдруг за прораба гордость,
и стыд, что даже имя не спросил.

2007
© Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні