Опубліковано: 2016.03.30
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Вікторія Торон

В нічнім тумані ліхтарі


В нічнім тумані ліхтарі,і зачепившись за деталь—
за медальйони камінців в підніжжі подихів - дерев,—
ти перетворюєшся на всезріючий, як око, нерв,
який читає поза всім ожилих символів скрижаль.

Шатнулась видимість за ріг--та, що дзвеніла нами вдень,
майнула в просвіті нова--в простому, з льону, полотні.
На цім нестикові площин піймати можна в напівсні
легкий, у хрестиках поділ,— розв’язку втомлених ідей.

Блакитно-порожньо в руках--ключів немає до біди,
але в душі тепліє дар тонких миттєвостей земних--
міцне коралове знання,намертво вросле, як поріг:
«Повинно сповнитись усе,так має бути...підожди».

2014
© Вікторія  Торон
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/43818/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG