У ніч червневу гріх великий спати...
Тоненький серпик місяця вгорі,
Садів темніють пишні літні шати
Й, мов діаманти, сяють ліхтарі.
Нічне прозоре зоряне склепіння
Над головою низько нависа.
Лише хмаринок біле павутиння
Червневі обрамляє небеса.
Ці літні ночі — то безмежна втіха.
Політ бажання, спинений на мить.
Яка ж-бо тиша, спокоєм все диха,
І тільки серце радісно дзвенить.