Стодзвінним сплеском: - Зайва ааа...
Назавжди!
Плескала крилами по крижаній воді
примарою коханнячка мого...
Останнього...

Чіпляючись за гуготіння, лемент,виск
я відліта...
я відлітаю в скрик...
Туди, де слів нема,
де світлом - ніч ,
і двічі два –
дорівнює - жива
принада ця,
смурна.

...Та, ще й блажня.