Ірині 1 Жовтень-осінь. Душа у мінорі. Щось віршує граб срібнокорий. Тягнуть брили сизифи... силяться... Труни тешуть... герой на милицях. Діти плачуть, хоч цяць багацько. Загрібають панята хвацько. Юродиві ще вірять у диво. Розливаються річища пива... На підковах і келихах "счастьє", Жебонять помосковщені насті... Продаються лоза... парадизка... Ось кристалик Сваровскі... прописка... Ти у Малині. Я в Полтаві. Ночі сонячні, ранки сльотаві. Ремонтантна малина повсюдоньки. Був народ... а теперечки? людоньки. На киш-миші турецькому бджілка. ...був би човен... у радощі б... мілко... 2 Заспіває ось "Друга ріка"... З-під галушки майбуть витіка... По мінору, зимовій остуді - Провесніння... громи... амплітуди... Парасоля моя - для синиці. Жовтень-осінь. Є вірші та шпиці. Тож готуймо тіла до морозу. ...заспокоює мудрий Спіноза...
|