Сергій НегодаЖартушечкапроnеsе одне od одного otо гоже й негоже вмерще пробере одне що й одного oто mоже й неmоже влеще бо мете помелом дебело от воно вже шельмо холеро розперезане горе з усього ой моргне вогнем прометеєве ой мелькне хвостом розбещене посереблене поле едемне з молоком йде й реве той телепень що до тролей зве мене: «гей-бо» вхопе мед ще й теплом простроме ще й рожево змеле мережене понесе веретено-скелетне безперечно розверне черевом все ж ловкенько догоне голос все ж скромненько зведе мене в лоно молоде не зморгне джерело бо озерце сопе мов мертве хоч все небо дозволе моментом й помозоле гемонське деко превелебне з перевеслом зореносне побреше одненьке переможе вогнем померхле ще ж бо хльосне усе необмежене щоб орел не зжер це зеренце розперезане сонце велесне розведе хмелем тепле серце ой ой ой розведе скверне черево ¬¬ той то герб хрестом перечепле бо Оверко не може без свого що росте ще й регоче весело коверкот в це «фе!» не пощезне розгребе ще й розморе пекло ще й едем онове небо все одно перебоже всеземне перевеслом полосне всевольне розгребе перепере добренько перед велетнем все безсмертне перемне ще й все холерне млосне гейзером перехлепче солоденьке добреньке скромненьке ще ж бо хльосне колос в чоло помороче прострелене серце дзень-дзелень дзень-дзелень дзень-дзелень
|
2016 © Сергій Негода |