Опубліковано: 2007.03.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Любов Останина

За чертой

За чертой

Все подытожены «против» и «за».
Отбросив дешевую скромность,
в казенной палаты дежурный оскал
шагнула безликая совесть.

Есть время еще – передумать, сбежать!
Мозги костенеют от страха.
Закутавшись нервно в стерильный халат,
На стол восхожу, как на плаху.

В плену оправданий спасительной лжи,
Минута ползет за минутой…
Наркоз, между тем, с омертвелой души
снимает последние путы.

Послушная воле хваленых лекарств
И всхлипам бывалой резины,
я жалкий придаток, паскудная часть
наносов смертельной машины.

Крестом непрощения мне – на века
пустого раскаянья плети.
Как вам тужилось во чреве врага,
мои безымянные дети?

Жестоких скребков завершающий штрих
рукою профессионала…
Но первый же сон разорвет детский крик:
«Не убивай меня, Мама!..»

2006
© Любов Василенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4527/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG