*** Проходження навпомацки крізь ніч. Шукання сну – блукання в порожнечі. Виловлювання видив – слів лелечих У згортках, що із вирію – мені… Не в тому суть, що у очах пісок. Зів’яле листя рук хапає простір. Не все у цьому мареві так просто, У вариві ілюзій та думок. Липка структура сірих консистенцій, Гнучка система гри і засинань. Методика недихання, як дань Чи жертва тим богам, що десь на денці Душі. Чи суті?.. Сутності речей, Що засинають у обіймах Фройда… Спокуса сну – ця недоступна хвойда Лиш обіцяє. Бреше лиш. Ачей Очей її не бачити мені. Не мацати її солодкі груди. Ранковий промінь маячню остудить І загравання неба в напівсні. 14.03.17
|