укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2017.04.08
Роздрукувати твір

Вікторія Торон

Пломінці

Новинами зіжмакані думки
                    впиваються, примушують до росту.
Втопаєш у безвиході нічній --
                   і бачиш пересохлими очима,
як сходяться ворожих дві руки,
                  мов механізм, заведено і просто,
на схриплому у валці світовій,
                  надсадженому горлі пілігрима.


У кожного – чистилище своє:
                 у мстивих, перебіжчиків, героїв;
насмішники у натовпі бредуть,
                 із губ своїх не витерши зловтіхи.
Урочий час у мороці проб’є,
                 і рушить всяк – без голосу і зброї,
забравши все добро своє і лють,
                туди, де вищі запити і віхи.


Ми жертвували частками себе,
                 мільйонами безмовних і зотлілих,
заради прав на ситий самоплин
                і на подачку вічного дитинства.
Прозорий дзвін розхитано гуде,
                щоденності основи побіліли,
не вирісши, ти платиш сорок цін
                за прикру школу пізнього учнівства.


І ось уже -- пронизливий тунель,
                без права на повернення і відчай.
Чи досягнемо світла у кінці,
                чи згинемо без сили і без руху?
Чи зійдуть над антенами осель,
               над вбогим і занедбаним узбіччям
танцюючі мигливі пломінці
               з незримих рук одержаного духу?

2017
© Вікторія  Торон
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні