Опубліковано: 2017.07.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олександр Афонін

***

Людина від народження крилата,
Бог крила всім без винятку дає.
І хоч не кожна буде з них літати,
Однак людина знає: крила є.
По-різному їх люди називають,
Але не в назві крил таїться суть.
Лиш тих вони у небо піднімають,
Що все життя по совісті живуть.
Хоча воно й по-різному буває,
І дехто у стремлінні до мети
Ці крила, як непотріб, відрізає,
Бо неможливо з крилами... повзти.

2017
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46223/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG