«Земля молодого теляти»*
Зустріла мене дощем.
Від радості плакав і я у Вероні,
Де Данте...
Джульєтта  шекспірівська
Будить задавнений щем.
Дороги до Бога й до себе
Зав’язані бантом.

Тут у храми ходив
І на пиво із м’ясом гарячим.
Екзотичної піци
Друзяки мені піднесли.
Ніхто не бере тут
За усміх грайливенький здачу.
Дороги асфальтні –
Що глянеш –
Згадаєш полин.

Печаллю гарячою
Тягне з тунелів у горах.
І озеро Гарда
Полоще каміння душі.
На березі писки –
Мов квашених зір помідори.
У нас би сказали –
Що то алкаші...

Тут вілли поетів розкішні,
Як в Есесесері...
Нехіло поети
(Ну хоч би Катулл)
Тут жили.
А я з України,
Неначе із іншої ери,
Приїхав сюди,
Мов лелеки мене принесли...

У храмах із плоті
Тут біситься дух д'Аннунціо...
Пейзажі подібні до
Наших південних степів.

Тут видно прозоро:
Любов і свобода –
Дві функції,
В які сам Всевишній
Спартанське повстання увів.

Раби повмирали...
Тепер україночки їдуть
В Італію красну
Сеньйорів старих колисать...
Немовбито хочуть із ними
Йти в царство Аїда.
А що, в Україні
Нема вже кого покохать?..

Зітхнемо – і в даль...
Тут Байрон і Шеллі чудили.
Дух Петрарки гуманний
У гості до мене прийшов.

...Але з’яви усі ці ми з ангелом
Вперто хрестили.

Тільки радість теляча
В мою заіскрилася кров.


---------------------------------------------------
*Згідно із найпоширенішою точкою зору, термін Італія, від лат. Italia, було запозичено через грецьку мову від оскського слова Víteliú, що означає «земля молодого теляти».

27 серп. 17.