Яскраве сонце в небі чистім
Збудило всіх... кого змогло.
Спекотне покидаєм місто
Й в маршрутці їдемо в село.
Клюють носами пасажири
Дорослі й зовсім ще малі.
Позаду вже міські квартири,
Й за півгодини ми в селі.
Тут лунко стука в землю груші
Та терпкий яблук аромат.
Серпневу спеку тінню "глушить"
Старий, однак плодючий, сад.
Ранковий вітерець приносить
Болотний запах від ріки.
І вже давно зібрати просять
Пузаті в кошик огірки.
Квітують радісно жоржини.
Яка ж то неземна краса!
І виноградне огудиння
Кудись плететься в небеса...
Ну, що іще для щастя треба?
Радіть життю й відпочивать.
Тому під цим спекотним небом
Косарку в руки й... працювать!