Опубліковано: 2017.10.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вікторія Вороніна

Печальный, как старые письма

Печальный, как старые письма,
закатно-лучистый Кентавр -
сегодня мучительно близко
прошел, воскресая, «Титаник».

Так грома раскатные трели
знамена полощут в Евфрате.
Убийственно нам надоели
сенсации, недопарады.

Рассказывать не по погоде
уютные сказки заветов:
еще не настала эпоха
верблюжьих ласкающих пледов.

Но страннику руку протянет -
звенящей монеткой даря,
блистая, когда умирает,
финальный аккорд сентября.

2017
© Вікторія Вороніна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46643/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG