Опубліковано: 2017.11.11
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Пойду-ка я гулять...

В кромешной темноте ютятся дни и ночи.
Отрывисто звенит последняя струна.
Лучину раздувать желанья нет и мочи.
Отчаянно пыхтит усталая страна.

А с виду всё тип-топ, с витрины всё в ажуре.
Икают и блестят шикарные авто.
Костюмы от "CHANEL" пьют чай под абажуром.
Шампанским гасят пыл жилеты и манто.

В натуре, всё ништяк, а может даже лучше,
но только вот душа упрямо не поёт,
сердечко не щемит при виде райских кущей,
не манит новизной и творческий полёт.

Пойду-ка я гулять… туда, где много света,
где воздух чист и свеж и хочется мечтать.
И может, даст-то Бог, умоется планета,
ведь надо-то всего мгновенье подождать…

24.10.2017 г.


© Copyright: Андрей Теплов 2, 2017

2017
© Андрей Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46714/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG