Опубліковано: 2007.04.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Матвєєва

***

Автостопом не езжу я. Но бывает: мое
невезенье спасает случайный угодник.

…Над дорогою ангелы выжимают белье:
видно стирка большая на небе сегодня.
Хлещет ливень, и дворники, как ресницы актрис,
если те удивляются, глупо моргают.
И амурчик пластмассовый на шнурочке повис.

А за окнами - хоррор: клыки раздвигая,
чернонёбного неба прожорливый зев,
как язык, жадно высунул нашу дорогу…

Таем мокрой конфетой на нем, не успев
запретить себе право ушами потрогать
плешь отжившего лета и маленький дом,
что водила купил бы, а я не купила.

А за окнами - триллер: там гоняется гром
За преступницей-молнией.

…Слишком уж милый
Ваш амур - для того, кого дома не ждут…
И кто так одинок…  И чье сердце так стынет…

А за окнами - сказка: расстилают и бьют
ангелята вальками льняные простЫни…
             

2006
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4686/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG