укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.02.08
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-228

Фейковый след самолёта, взведённого мной,
видят по сей стоп-момент города с рыжиной,
будто всё это случилось вне сна и кумара,
и изливала огонь гидроксидная фара
прямо на знак «Не тереться о солнце спиной».

Да, телевизор удавится ладаном жечь
матку с экрана – но это ж не значит, что скетч
так и закончился проигрышем на полатях
перед призывом надроченных зомби к расплате:
будет полёт – не успеете время засечь.

Снизу не видно ни брюк моих, ни мокасин,
но электрический ток по макушкам осин
без искажений сигнал передаст на антенны,
чьи темпоритмы с гондванских времён неизменны –
может, поймёте, зачем хомяку керосин.

Я от нежданных картин зеленел столько раз,
что жировая суспензия падала в квас
на пикниках и других шифрограммах идиллий –
пусть бы уже как хотели старушки судили
подвиг Икара и Томшика возле сберкасс.

Ради щемящей ремарки: «И вот он ушёл…»
стоило прыгнуть с разбегу в регату гондол,
взвесить, насколько пробить тучным телом не глупо
тушу наполненной паром цветной канталупы,
определяя свой резус, замес и помол.

«То не игрушка!» – опять из чуланов орут.
Знаю! И что? Ну, не книга, не шмотка, не фрукт…
Я и про вас без балды говорю: не персоны.
Вирус тоски, после вывиха перенесённый,
благодаря вашим сплетням прогрыз мне кору.

Все остальные забавы – молитвы, вино,
сальто над жёсткой доской на отметку «сдано» –
дружно забудутся. Лишь молодой самолётик –
не номинальный преступник, поскольку склеротик –
скажет, какое геройство игрушке равно.

2018
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні