Опубліковано: 2018.04.03
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Іцхак Скородинський

Дзига


Вой-й-й,
попалася,
попалася,
обломилося,
знеслося...
До пьяненького притулялася,
ледве стримуючи злість,
відбивала вилицями
рідні пригорщі,
обвивала ласками,
у смерть душила ту,
пристрасть сітьову свою,
сатаною дану і,
як з обриву в прірву.

Кожен божий день...

Святий мій боже,
зів'яли світи,
матінки квіти,
зрадив і ти!

То ж і обломилося...
Та як покотилося
у пустинь у біблійну,
у
...гризучий наш пісок.

А він здихав в Калгарі і...
І хрипів по Скайпу їй,
мовляв,
знайду
тебе
погану,
приїду,
удавлю.

А коли стихав у біль,  
шепотів натужно...

Клята, осоружна,
віриш, віриш?

Чи?

А вона, захоплено,
у мертвий його взір...

Безсумнівно,
любий мій,
безсумнівно...

Ні-і-і!!!

2018
Харків віртуальний
© Іцхак Скородинський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/47473/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG