Ольга Брагіна

пише люба Лілеєнько я дуже втішилась отримавши від тебе листа і ця орфографія надто проста і не знаю чого се розкисла
як звичний нежить у квітні не перейматися більше нічим потримай мої рукописи і наші ноти у себе
надмір життя без великої потреби як ті листи що писали в свій час з любов'ю до запитання
як ті листи які ніхто не хоче забрати вкриваються пилом терпіти себе несила
стільки цю шкіру волосся спогади юність свою носила
щойно закінчився світ вигорів як чорнило на тлі паперу
як і не було у нас можливості придатися до чогось
як і не було нас тут лише хімія несвідомого
люба Лілеєнько як там вдома чи не обтяжлива підсвідомості втома
тримає як не мала тримати наші рукописи потайки з темного льоху
я призвичаююсь до життя забуваю його потрохи
люба Лілеєнько отже і наше дихання не марне а як і марне то що там
має залишитись прихисток текстам і нерозбірливим нотам
як ти маєшся де маячня сирітського сі-бемолю
не залишається від життя як надія втекти на волю

Про ресурс poezia.org \| Новини редколегiї ресурсу \| Загальний архiв новин \| Новим авторам \| Редколегiя, контакти \| Потрiбно \| Подяки за допомогу та співробітництво		Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру \| Цікаві посилання \| Конкурси (лiтпремiї) \| Фестивалi АП та поезiї \| Літературна періодика \| Книга гостей ресурсу \| Найцiкавiшi проекти \| Афіша концертів (виступів) \| Iронiчнi картинки \| Цікавинки і новини звідусіль \| Кнопки (банери) ресурсу

***