І навіть якщо ти
Будеш мене вести
Шляхом серця
[що навіть діти чужі
в мені світло шукатимуть],
Я смиренно скорюся,
Буду за батька їм.
Тільки дозволь [окрім цього],
Ще й музикою звучати,
Від якої сльози
На очі навертатимуться,
Дерева ростимуть,
Душі молодшатимуть.
Я загину без співу,
Зламаюсь без слова,
Твого чистого слова,
На небесному вогні настояному,
Проявленому в моєму тенорі.
Благослови попутним вітром
Показати полум’я світові.
Бо так пече у грудях…

І не минає!