Не йди. Кляті сльози засмоктують небо блакитне в очі.
Не йди! Не навчилась самотньою слухати шепіт листя...
Не йди... Галасливе кохання терпляче п’є каву мовчки.
Не йди, бо без тебе своє загубила в житті я місце.

Ти знай: волошкове літо любові — моє особисте.
Ти знай, що не вийшло з мене розумної Шахерезади...
Ти знай, я щасливі хвилини нанизую у намисто.
Ти знай — вечорами невтішно давлюся словами правди.

Забудь. Більше з нас не зібрати надійних чарівних пазлів.
Забудь, але спогадів ніжних нам ніде з тобою діти...
Забудь дивовижних метеликів, коли були ми разом.
Забудь. Нас з’єднати не може нічого в цілому світі.

Іди. Обережно ступаючи серцем краями прірви.
Іди. Не змінити маршруту, не зупинити планету...
Іди. Перехрестя. Зроби свій єдиний реальний вибір.
Іди. Повертатися, знаєш, дуже погана прикмета.