Опубліковано: 2018.07.04
Поетичний розділ: Наслідування, пародії, епіграми, гумористичні присвяти

Юрій Монарха

Катеты - А. Корнет

                                                      «Неповторимо зримы зимы лжи,
                                                       в которых было треугольно странно.
                                                       Живи теперь, мой катет, не тужи,
                                                       гипотенузе всё по барабану.»

                                                                                           Анна Корнет



                                  Жила я треугольно, без забот
                                  в задрипанной квартире коммунальной
                                  гипотенузой с катетом, а катет тот
                                  не знал, кто был ему ортогональным.

                                  Напрасно не светилась между строк,                    
                                  ведь в тайне суть подобного союза.
                                  Ещё со школы помнила урок:                    
                                  два катета – одна гипотенуза.

                                  Зимой любила печь свою топить,
                                  углы слагая в треугольной драме.          
                                  Но в сумме выходило только Пи,
                                  уместное для карасей в сметане.                

                                  И вот, пока те караси пеклись,
                                  свершилось геометрии возмездье:
                                  два катета таки пересеклись
                                  букетами в моём подъезде.      

                                  Плита не отмывалась, был звонок.
                                  Меня смутила суета за дверью.
                                  Испуганно смотрю в дверной глазок,
                                  и в первый раз глазам своим не верю.

                                  С тех пор, всем теоремам вопреки,
                                  живу одна, но вот какое чудо:
                                  два катета мои, как голубки,
                                  теперь вдвоём, и где-то делят угол.
                                               
                                  Сирень в стихах опять взбивает крем,
                                  а я лечусь дарами Диониса,
                                  и избегаю треугольных тем –
                                  выходит, я была им биссектрисой.

2017
Харьков

Из сборника «Фрейду и не снилось»

© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/47984/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG