Опубліковано: 2018.07.26
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Марія Гончаренко

з циклу "В моїй невидимій країні"

***
і поранена левиця
опікується левенятами
і скошена трава тоді пожухне
як дозріє насіння…

іду і посміхаюсь

я ця левиця і ця трава
я продовжусь у дітях –
не викосити мене
не здолати

2018
Київ
© Марія Гончаренко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48144/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG