укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.08.05
Роздрукувати твір

Варел Лозовий

***

На що схожий цей гвинтокрил?
На ноту, що звалилался,
відскочивши рикошетом від пюпітру,
з небесного стрункого нотного стану,
що підпирає сферу Платонових ейдосів
чи десятий сефірот каббали ребе Кордовера,
і бринить заціпеніло, навіжена,
так ніби мріє народити новий всесвіт,
складений виключно зі звуків, однакових,
як лискучі зернятка дертого ріпака.

На що схожий цей гелікоптер?
На ще безлапого пуцьвірінка,
що все одно мріє вмить стати дорослою жабегою
з велетенським лискучим, липучим язицярою,
яким можно спритно впольовувати мошву,
що роїться щільним тлумом,
вилискуючи у заламаних променях сонця,
що вже добігає овиду.

На що схожий цей автожир?
На зчорнілий від гудронової кіптяви
саксофон не менш чорного Чарлі Паркера,
коли він вихиляється, вигинається навзнак,
а потім різко нахиляється вперед,
мало не торкаючись густо впрілим чорним чолом
пошарпаної, загидженої підлоги нічного кабаре,
осоловілого від його джезового соло.

На що схожий цей вранішній вертоліт?
Звичайно ж, на смарагдову бабку,
що скажено гамселить слюдяними крильцятами
зарості забілілих, набубнявілих кульбаб
у сні молодого авіаінженера
на прізвище Сікорський
чи простого італійського рагаццо з убогого селища,
що загубилось чи то на рівнинному півдні Тоскани,
чи то на її горяній півночі – не має бодай жодного значення! -
з ординарним для тамтешніх теренів ім’ям Леонардо.
З забутого ще етруськими богами селища
з переможною, алкогольною назвою Вінчі.
І парашутики з тих кульбаб
пурхають врізнобіч
та летять, летять, летять,
мов звар'йовані нащерть,
навіть не знаючи нащо,
невідь куди…

2018
© Варел Лозовий
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні