Опубліковано: 2018.11.05
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вoлoдимир Роберта

***

Снова холодно и сыро.
Ноют шрамы старых ран.
Над моим притихшим миром
Расползается туман.

Всё он сузил, всё сомкнул он,
Серость влил в глаза души
И сплошным беззвучным гулом
Ясность мысли заглушил.

Удушающим законом,
Равнодушен и спесив,
Он повис. В нём сказки тонут,
Никого не удивив.

1971
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48767/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG