укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44616, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.11.17
Роздрукувати твір

Владимир Белозерский

Без сахара

Мой путь – он мой, и более ничей, 
но все мои пути ведут к Голгофе – 
густая горечь тысячи ночей 
заварена в горячей чашке кофе. 

Я не посмел переступить черту, 
но до тех пор, пока мой час не пробил, 
пью по глотку ночную черноту 
и вглядываюсь в милый сердцу профиль.

-

Он кофе пьёт всегда без сахара.
Помол заваривая густо,
соединяет с видом знахаря 
в марьяж арабику с робустой.

Топя в чернильной черни горести,
к губам несёт подобострастно 
фарфоровую чашку горечи,
как умирающий лекарство. 

-

Проснулся. Утро. А значит, пофиг 
обломок боли, вкус «Барбовала»… 
Присвистнул чайник - готовлю кофе, 
давно себя мы не баловали. 

Взгляни в окошко, какая просинь! – 
такое утро проспать зазорно. 
Откинь подальше льняную простынь, 
гляди, как ладно танцуют зёрна! 

С плеча спадают на грудь бретели. 
Ты так прекрасна в ночной рубашке... 
Готовлю кофе. Попьём в постели, 
чтоб это утро осталось нашим. 

Течёт по чашкам напиток горький 
струёй, темнее лица мулата. 
По коридору кофейный столик 
качу… а в спальне – постель не смята. 

-

Пел чайник голосом сыча, 
свистел кофейник, словно клопфер. 
А мы забыли про часы 
втроём - ты, я и чёрный кофе. 

Мы позабыли о часах,
войдя в чертоги безвременья.
Не на стене, а в небесах
соединились наши тени.


2000
© Владимир Белозерский
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні