Не ховаючись вперто у фетрі
атмосфери, тривожать мій світ
неевклідові сни геометрій
у фракталах забутих орбіт.

Я вже креслив – і я в цьому певен! –
топологію їхніх таїн…
Та будильник громить теореми,
не доведених мною, країн.

І тому, припиняючи спати,
в день посунувши будень руслом,
намагаюся сон пригадати
на планеті пласких аксіом.