Поліцейське рандеву у нічну зміну

- Дурний, ти, чи що? – Перелякав.
- Ось, лови! – Цирла, прямо в очі.
- Блін, - побузили ми вчора,- оце чад!
- Яка  це коца!  Ай, цуці, - мерзотні бумерангші
в почесних банданах, - Фу-у,  як вони! –
відтягнулися на кортесах. – Чікі-пікі!
-   А щоб їх шизи і смарт- бенері
захололи на всіх емтеесах!  
-   Так це блохи 96 проби - на перельотах,
Можна шизонутися, - круті сосульки! - з бодуна.

Чалься, то - з кодлом, то - з амбалами шифруєшся,-
Сьогодні - з поцами, -а  завтра – з  розливайками!
-   Стрьомно, - до шеренги поліцаїв  кульгає
лівша-майор!  -  Жора, забембаний! -
Довготелесий комроти. – Чайник – ти! Ти - котел!
Стріха - ти, прикинь, сержанте!
Чому ти записав його в 200-ті,  -
він  же – не воскрес!-  він був -  300-тий!
Уперті  чолотники-партулі в абажурах.
- Ну, повний абзац! - Пісец! Треба було стрільнути!
- А … у тебе сулеме, що у тебе - в голові?
-Жужик, закумарені, перелохані розкішниці.
- Кидаєш лещата - на стропила, і чо фраєритися?
Розвести так народ! – І при чому тут снайпер? –
Набери -вона на сюрних рігушниках,
Вона - на залізних мобілках башляє!

Їм це по приколу, смиконути, -
розкрутити,- пропустити!
А чо тут? - триколісним ровером
перекрили дорогу поліцаям!
- Угу-у! – прикольчик з примочками! – В наряд! -
Раптом вимкнули світло на плацу, - згоріли  
трансфоматори в усьому районі. – Дзвони  оперу!
Народ з поліцаями в шоці! – Усі - без контактів!
Нашвидку, отак - гоп-стоп! – Тіп-топ, - усі на вихід!
Електротранспорт з доморощеними крадіями!
-   Я не банкрот!  Зараз оплачу! - Яка вонь! –
Якісь нечистоти вигрібають бомжі на стріт!
А на асфальтових полотнищах заливають мазут!

Гримуча сколотина попала на колготки
припухлої шарлотки. –Жах! – Обережніше.
-   О! Це-о! – Зальот! - Перехімічів смерчем.
-    Ну, не прикидуйся! – Протокол здавай! -
Майор моторошно смиконув сержанта, -
А де цей, твій? – Фугас! – Ото,- вже бешений!
Кругом-верть! -  І все - супер! Слідак долбаний!
Учора, цей  тупий сюр, - смертника випустив!
Той, - а-ля, я - тьотя, на пантофельках, - а цей
Дядя, - я, лягава, не -жерч, - як я поскубав її?-
-   Ну, всю похапки не встиг, - розпарив би шишку.

Усі на плацу перед майором, - все в темноті, -
як приморожені, - відкрили мобіли і світять, -
Ну-у, що-о? Настьобалися! Порівнялися!
Накачалися! Дзуже, - Джузеппики!
-   Оце коп! - заколотник напівпошепки.
-   Я  перебрьохалась би з ним, -
Скінхеди на майдані переполохали усіх!  
– Закидали поліцаїв  дебілізаторами. - Їм просто труба!
У тебе – під оком синячок. – Та, нічого, - це мажор! -
Рахубна сорочечка з погончиками, - Яка ж вона - лярва!
У тебе - рожева пудра на бороді, - витри носовичком!

Зрозуміли, все має бути солідол, - Ніхто не жмуриться!
Ось, ця, що праворуч, - реальна шахтарчучка, - Усі на зв’язі!
-Ну, як – мої нагогошені грудята!  - просто лаве! -
Так, хто – сьогодні - в наряді – на дискогопанці?
Я-я! – Де чергуєш? - В «Нічному рандеву»!
Дивись, уважно, там провошилися усі  ворошками!
Оце так, усіх підряд шмонати з курдючками.
– У вас є хоч одна поліцейська! – Так, Катя, -
-Загрубі-білими –злими губами. – Ти -  на службі?
Катя з чудо-брожками на кітелі, – Так, точно, пане майор!
Оце, лялечка, - ви охороняєте  центр. – Все ясно?
Фокстротом дужі поліцейські  
добротно  стукотять в бруківку.

Чергова група перекотилася набік,
неохотливо стала за ступою стовба.
Колотячи закоцюблу жуйку,
щелепами, мов навпочіпки,
дехто виконував її постійне дублення.
Шиворот косоворотки
зачепився за харапужки.
На потрух вудячи, музики дезово лажали.
В його очах - її оголений живіт, -Джеф!!!
- Коць-коць-коць, гладке  пузо, -
вдунуть їй  цей буйволовий папужок
в її блютові вули-пахви, - хай позирить!
-   Який же в тебе, гарнюк, - ну, торпеда!
-   Буль-буль, буль-буль, буль-буль, -
напохваті вкорочення ніг в поліцейське авто!
-   Чого розтулила все  до колін? Посувайся!
Чо,  вся, як   на троні, - Чо, тужишся, - тримай, -
а тепер знімай з булочок свої царські рейтузи, -
газуй! - ту-у-т-ю, цу-ум-м-цю-ю-юмм, -
потайки відкрита чверть бардачка, -
там, дістань, вергун,  фейсез! - Для тебе!

-   Я віддала увесь фарш на спортзал.
А  вбити в собі місячний інсульт,
Я в мульді добряче загрузла бурулька.
- Красунечка,- тримайся, - полундра, -
Ой, свербить і досі у носі! -  
Авто в його шпулях розгнуздано виє.
Ну, які ще  любощі в дроні? – Ти дістаєш мене!
Я усю себе взяла на лічильник! У мене немає!
Шукай, - в усьому чим-будь –  хай відлітають гудзі.
У мене на фарт, рветься блуза, - сходить фаска,-
упритул цілується   -  і гарпунить кулаком у пуп,
- шуп-шуп-шуп, -хлюп-хлюп-хлюп… - досить, -
Ку-у-уру, жму—у-жму-у, - який же ти фачик! -
напівпошепки продлубалась. – Приїхали!


Вона в пабі - булькнула в крісло, блудячи чари.  –
Моя, кицюня, біла кицюня! –
підохотливий захват кицьки, --
на льоту в грузькі губоньки баболюба,
- мамуня, ти, моя мамуня, - яка ти гарнюня!
- агу-агу, моя волоцюжка, - яка лесбушка!
- я тебе так люблю тітонька,  лажава!
- я так хочу досхочу  тебе пожужмити! –Барига! -
Яка упруга тічерка, ох, оце лавуха! -  від талії?
-Молода  каланча наструнчилася, -
вертлюгає білі груди у смартфоні. – Задовбали! -
-Мій, любасику,  вибрий голову і груди, -
а я для тебе потрою файну губоньку,
завтра будемо кайфувати  в загризоні.

Просочений змочений ладком огірок
піднімає  присоченну пару над пательнею,
оладка вихолощує  нею тарапуньку і гуньку.
З-під олії  у паху катрюльки кипить, - цу-цу, -
- Наїмся вже досхочу,  розмочу собі топтунчики,
- Кльоц-кльоц! – Хлюп-хлюп, - ти, - жаднюга,!
- Я, - така щупла, а ти - заношена голоша,  -
– Дай, -  оладку! – Загрібай і загрібайся! -
Ні, голубчи-…-ии-…-ик,  ні, голу…у..у – бчик,  -
пательня зацвьохкала смаженими оладками.

-   Ти-бач, як забандюрила!  Реальна зажига!
-   Ця - задублене оладка, - як твій  бубон! -
Свіжа оладка повзла йому між зуби, - А-а, смачна.
-   Ну-ти, і жреш, як позашлюбний кнур! -
у мене пішла клоччями чесуча панчоха.
Я вся тут закандзюблена,  на кухні!
-   Давай, швидше штурхай  звідси! – Не трогай! -
крізь губоньки-зубоньки він втяв ще одну оладку,
-   Вона була для мене секретуткою!
-   Ні, вона була загубленою мадмуазелькою.
-   Давай, звідси, шурх-шурх, - вали, - штурх, штурх.
-   Недолюблена, неокублена,  ти, моя оладка, -
-   Я тут, як кляча, роздлубана,
а він – оладки жре, - маланець!

Маланка торбиться, щуриться, - охоча на дурощі,
зголублені свіжі оладки, - в кендюху пофуркались.
Від різких поштовхів  між зубами
крайня оладка одразу склубилися в фарш.
-Любонька, яка смачна, - каланчуй мене досхочу!
- Толочи на повну напругу опанчу в паху!
- Біла сорочка мірошника пошкарубилася,
його  губонька затремтіла волошками.
- Яка ти пурпурна  огуда! Яка ж ти отрава!

У чаті любощі просто нишпорили всюди,
вона чисто  по приколу і її всю облудливіло,
що навіть потемки сосульочка  залоскотала
будь-що, будь-де, будь-як, будь-чим.
Між   одудленими грудьми, - зникли два гудзики.
давненько зануджена маруда вся опукла.
Заморочена в приворотах гіркота пригублена.
У носоглотці мошечка напрочуд розкошлала рота.
На м’якому ешафоті шамотить  навуджена негоція
вкорочені чотки   шарошками  схарапуджені.

Емоційна вільгота прудка – я вся розкудлана, -
де твій бугель –зробимо селфі, -
вона підлотно дрочиться і ружа в смартфоні, -
-   я вся розбуджена, я вся розвужена в дудочку.
На твою розпаскуджену наругоньку найшла нужда.
– Тут  я напруджуюсь, - напапуж свій тугий вужик, -
Нашорошені обоюдно розпороли заболочені очі.
Дай мені, - я клачну, -  розкрийся, посміхнись, - потороччя.

-Дуже  тугий ґудзик, - навпомацки округлі груди,
потайки пругкий залоскотав взуджену огуду –
-   Який же нудотний ти,  моторошний!
-   У тебе є приворотний биточок, що сколочував
оці торочки?  - У тебе є кочерга? – Креза!
-   Все досить з мене, де твій  безклопотний  
Огіро-ок,  я його зараз з’їм, - Йой, мамця! – мамон!
Огірок вибочувався і соколиком паношився.
Щедротно волошилось повне черево в дебошах.
Навскачки охочі гралися
в волошкову прошву.



Вар’єте на шосе,
вчора я їла в ньому безе,
а потім, після кабаре,
розтинала  наснагу
в грузькому апліке.

Дзвінок: превелебний, в  мене сьогодні
твоє легке канапе з пивцем...
Відповідаю: я ще в готелі, в номері,
мене всього від тебе добряче трясе.
Дзвінок: превелебний, з мене гаряче тече,
прошу тебе, швидше сюди на пляж, іще, чуєш,
стягни  з бильць для мене своє стремінце...
Відповідаю: я скоро буду, чуєш, скоро буду.
Дзвінок: превелебний, я хочу іще одне,
візьми ще свій заплічник...
Відповідаю: і-о-це-і-о-це, - сміюся, -...
Дзвінок: превелебний, мій превелебний, -
кокетливо, - я хочу  не так, як іще,ти чуєш...
Відповідаю: почекай, ти як - на давай,
я їду до тебе  на пляж...
Дзвінок: превелебний,
я хочу до тебе в номер
Відповідаю: ти нічого не хочеш: бо те,
що безтямно жме, лише крекче і зле...
Дзвінок: превелебний, мені так афектно,
у мені все клекотить і пече, безумно
я хочу те, що товче мене в черевце...
Відповідаю:  ти чуєш, як грубезно
везе мене аеро-дрон на пляж, як
тарантелить перекидом все в цій машині...
Дзвінок: превелебний, ай-ай, вибачай,
та хай все пхекає в тому дроні,
Відповідь: повертаю, летимо зараз в номер,
Дзвінок: превелебний, я хочу
від тебе ін’єкцію велетів.

Одежина моя плеєрна –
в ній безліч твоїх щезань, -
збентежує мене слово скабрезне,
та це навкруги, - я зачмелена і перезакоханна,
це тільки ти - мій, ти мій кремезний,
ти мій кочережник, в м’якій промежині
безмежний  безкрай, де горизонтом
помережані наші дві стежечки супротилежні.

Жевжик, ти мій форелевий,
зарожевлений, живцевий стрижень,
я тебе жебраю у глянцях води,
ти мій, присерцевий перевертень,
мене всю шукаєш на денці океану,  
своїм товстостеблим  огребом,  
мене розтинаєш в  туге кільце,
і прямо в купе наздоганяєш
моє гаряче, моє ненаситне черевце.


Благодатна, товстезна міледі,
ще з бо, бежева кайма зовні,
а посеред глибочезно збентежена
діатезним конголезьким жезлом
ти мій, медіум на лежанці,
який ледар, що перегукує дрон
з  здоровезною торпедою,
забув мою, міледі, що ожередить
щедро присмачене осердя
з м’ясцем та сальцем,
що жалить моє черевце.

У мене сьогодні  аж надто чорна ейфорія
з довжезним фрезером, і я  чомусь така,
як гарячолеза кегля,  в безмірі його очей,
пощезла, немов в рожевій холоднокровній
тверезій лагуні, з тобою - так легко і добре -
в моєму ревищі діє взірцевий царевич,
що не гребує навіть впевненим кевканням,
добряче бевкає трюфелевою требою
з вишневим жевривом.

Лежма спить оголена,
на золотому занедбаному узбережжі,
засмагла кремезна феміністка,
грубо кохаючись з сонцем,
в безмаль душевних дощів
з жезлом із розжеврілого піску,
у височезних перевеслах веселок.  
За трапезою ягідок з сметаною
це він, старечий ясень,
в довжелезній замбезі
сидить, як помпезний велет, біля неї,
дивиться у  безмір океану.