Безоглядні водокрути Дністра через Товтри – шусть!..
Каламутні краєвиди промайнули у півсутінь – плюсь!..
Вишукані, перламутрові  безкраї - геть зіпсуті, - хрусь!..
Чкурнув би сухопуттям до Покуття та скрутінь, - адзусь!
Мені, шалапутному,  лише маршрутки на хутір, - чомусь!..

Увігнута хата одутла, - лусь-лусь, - адзусь! – тобі  банкрут!
Так від страху всі трутні перебували отут без баламутів.
У хаті відсутні лутки, - лусь-лусь! - Чомусь самокрутки
на заутрені попутників тут закутні, - а-ну, - комусь і заплутні.
Тому-то, - чутки про відігнуті вхідні двері – суто внутрішні.

Хрусь-хрусь, - яка це цикута! - жмутик плакун-трави рукою.
Жмут окутав джутом, плутанкою, і шпурнув  спокутувати баламутову  праруську Бакоту у глибоку воду, - за рікою
шикнув і доштурхонув ліліпутову трутню, шугнув, бо якось передчув плигонути, пірнути, а згодом і затонути усім селом.