Ольга Брагіна

каже матінко моя куріпко холодна квітнева земля хіба для цього тебе ростила
зілля збирала лісами гукала вигукувала різними голосами повертайся додому
змити весняним дощем свою вересневу втому
прощення немає тут нікому хто вірить і хто ні
гудзики губляться в темряві ліхтарі колихаються у пітьмі
каже матінко моя куріпко тримайся землі пастки спустошені навесні
земля холодна дорогою губляться голосні
хіба ми пам’ятаємо де наш дім та йдемо все одно бо життя рух поки не впадемо
див. рішення в кінці без зірочки теорема
вогонь згасає кулі падають на землю в сніг перетворюються в проліски потім їх
збирають продають біля метро хоча вже ні
скільки повені смерті в кожній весні
каже матінко моя куріпка нас тримають в темному льосі
у чомусь зізнатися поки що тільки просять
потім лезо зійдеться на зап’ястках це твоя пастка свідомості темний льох
неможливість мови мовчання в темряві вдвох
блукати в просторі між підлогою та стелею руку притиснути до стіни
сонце повертає на день потім в іншу сторону восени

Про ресурс poezia.org \| Новини редколегiї ресурсу \| Загальний архiв новин \| Новим авторам \| Редколегiя, контакти \| Потрiбно \| Подяки за допомогу та співробітництво		Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру \| Цікаві посилання \| Конкурси (лiтпремiї) \| Фестивалi АП та поезiї \| Літературна періодика \| Книга гостей ресурсу \| Найцiкавiшi проекти \| Афіша концертів (виступів) \| Iронiчнi картинки \| Цікавинки і новини звідусіль \| Кнопки (банери) ресурсу

***