Не відрізняю море вже від неба — Одна суцільна сонячна блакить! Та і, мабуть, немає в цім потреби, Бо байдуже, чи плисти, чи летіть. Я розчиняюсь в цій святій блакиті, Зливаюсь з нею. Й що не говоріть, Багато всього є сьогодні в світі, Але найбільше щастя — просто жить!
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”