Опубліковано: 2019.12.14
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Мария Сакали

Истина рождается в споре?

Какая истина?! Господь с тобою!
Не эллины же, чай, - в своём забое
тусуемся, где не видать ни зги.
Эллады небо, вечно голубое,
так далеко, как мамы пироги...
Непониманье сделало изгоем
согласье, многотонною змеёю
легло между тобою и другим.
Свою лелеет каждый правды Трою,
боксёрскою перчаткой жмёт к груди -
попробуй правоту в ней не найди -
бей оппонента, режь, души и жги!
Гроша слова его, поверь, не стоят!..

Увы и ах! - Я нови не открою,
закончив стих признанием таким
(сопроводив его не стоном - воем -
от безнадёги, боли и тоски):
родятся в НАШИХ спорах лишь враги,
их не пожатьем дружеской руки -
нередко завершают мордобоем...

14 декабря 2019 г

2019
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50873/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG