Опубліковано: 2019.12.16
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мария Сакали

Мои стихи

Мои стихи уйдут со мной,
но это, в сущности, не важно,
раз грозовым иль светлым сном
они ко мне приходят днём,
надёжным становясь щитом
от будничной, рутинной сажи.

Да, пафосны, да, эпатажны,
да, смысл инверсии глушат!
Валежник их - не тигр бумажный,
тропа почти на нет сошла...
Особенно, коль входишь в раж,
тот пиитический кураж,
в котором верится отважно:
ты получил с Олимпа транш,
а в нём - на творчество мандат.

Увы, плачевен результат,
когда на утро свой загашник
откроешь со стихом вчерашним -
его шептал не голос свыше -
где ясность мыслей, простота?
А в оправданье - Я ТАК ВИЖУ -
вселенской глупости отрыжка.

Строку послать бы трёхэтажным,
для прочих - ересь, пошлость, блажь в ней;
с плеча чужого, рваный плащ,
налёжанный другими пляж -
навряд ли вызовет мандраж...
А вот, подишь, и в снег, и в зной -
отдушиной в юдоли страшной -
творишь, твердишь свой Отче наш –
и тень, и крылья за спиной…

Мои стихи уйдут со мной,
но это, в сущности, не важно.

16 декабря 2019 г

2019
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50878/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG