укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.02.28
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

обними меня говорит словно ничего не болит
словно лошадки да олени карусели детской скрипят усталость металла преодолевая
словно линия жизни их ножевая линию горизонта пересекает
заката кровавый след мы любим то чего нет
у нас нет особых примет по которым узнать нас могли бы
мы дышим во тьме как рыбы выброшенные на берег прибоем
иногда от немоты врожденной воем в теле одном вдвоем сиамскими близнецами
разбитыми о стену сердцами сервизов советских любовью отжившей свой век
где ты живешь теперь балерины пастушки обнять пустоту не отпускать никогда
пустота обретает очертания города в котором мы учимся есть ножом и вилкой
идем за прививкой кормим в парке голубей
корни оплетают асфальт нам не жаль ни любви ни покоя дремлем в троллейбусе стоя
этот троллейбус наверное ездит по кругу мы столь же чужие друг другу
как были и будем передаем талончик рядом стоящим людям
обними говорит пустоту этот город и этих пастушек фарфоровых
детские книги не читаны прежде теперь уж зачем от морщин чудодейственный крем
нет семерка не едет туда вы ошиблись маршрутом его расписав по минутам
но сердце мое невозможною нежностью полнится к этой земле
к искусству ее и ремеслам ты ей в оправдание послан
собери ее по крупицам словно петли на спице считать никого не узнавать
заново создавать речь детские локоны беречь
обними и не отпускай ничье весенним паводком глинистым ручьем
сознанием разорванным в клочья
город придумавший тебя разве могу помочь я все клеточки заполнить
вот память вот другая память они не пересекаются вот ель-красавица
вот гастроном вот хоровод кто в теремке живет разбивает весенний лёд
кто не поймет если ты протянешь руки совсем не поймет

2020
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні