Постава княжа, хоч й стрімка хода,
І усмішка легка, ледь-ледь лукава.
Це — осінь, дуже гарна й молода,
І зовсім не примхлива, а ласкава.

В зеленім з жовтим вкрапленням вона,
І осені цей одяг дуже личить.
Здається, це не осінь, а весна
Днем сонячним крокує по столиці.

І тішить серце ніжне ще тепло,
Хоч, кажуть, холоди вже на підході.
Ну і нехай. Хоч як там не було,
Ми порадієм нинішній погоді.

І цим високим синім небесам,
І ясній далині під небесами.
Хай молодої осені краса
Надовго залишається ще з нами.