Опубліковано: 2020.09.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Осінь як осінь. Хіба що спекотніш, ніж звично,
Сонце і небо по-літньому ще вигляда.
Дні без дощів лиш приємні у межах столичних,
А для землі бездощів'я — страшенна  біда!

Падають зерна в пропечену в попіл землицю.
Звідки ж ті сили, щоб в спеку таку прорости?
Дай же, Всевишній, землі оцій грішній водиці,
І не карай, а гріхи наші, Боже, прости.

Хай оживуть вже осінні засмучені ниви,
Ті, що засіяла щедра селянська рука.
Жодна людина у світі не буде щаслива
Без запашного, смачнющого хліба шматка.

2020
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51882/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG