ми будемо збирати хмиз будувати будиночок з нього щоб не залишилося нічого живого навколо намалювати коло не виходити більше за нього дмухни і він впаде тебе більше не буде ніде та ні ніде правди діти ми були просто діти ми могли створити світ новий або у старому скніти новий дитячий світ сукні яскраві цей світ де ми у своєму праві
ми будемо хмиз збирати потім ніколи не вмирати більше нікого з живих не посадять за грати ми не мали програти але зникає з історії все живе ця історія вигадка старі істоти про головне ти дитинча людське не даси собі ради це гра без варіантів тут можна лише програти
ми звели будиночок з хмизу сила гравітації тягне нас донизу ще жодного разу не увійшли у протифазу ще жодного разу не переконали нікого що не пустимо вас у двір там за рогом точить ікла темний як скло закопчене звір ось тепер нікому не вір він чатує на тебе скільки йому не кажу що торкатись тебе не треба цей світ тривимірний просто неба створений саме для нас хіба не ми тягли його з напівтьми ми були старими покидьками невинними мов небо дітьми наші відбитки залишилися на ньому наші тіла що ніколи сюди не повернуться знову полишають будь-який сум тепер вмикай біля скроні струм будиночок з хмизу